а національний герой хто?

У нашому житті стаються всякі події... Парадоксальні до сала в шоколаді. Той, хто 2 роки тому у Сєвєроданецку закликав до етнічного, територіального та національного розколу, сьогодні, по своїй трагічній смерті - майже національний герой... По ньому плачуть, а хтось - єхидно радіє тощо... Мені цілком не шкода...

Але от парадокс такий, що кожного з нас більше пече трагедія особиста, як і приность неймовірну радість і втіху - радість особиста, ніж, скажімо катаклізм десь у Гамериці чи вправдження новітніх технологій десь у Японії і навпаки...

Так про що це я... Наш друг Кабан на святах потрапив ув аварію. Але все з ним, слава Богу - щасливо, правда будуть ще довго нагадувати про подію отримані рани...