У нашому житті стаються всякі події... Парадоксальні до сала в шоколаді. Той, хто 2 роки тому у Сєвєроданецку закликав до етнічного, територіального та національного розколу, сьогодні, по своїй трагічній смерті - майже національний герой... По ньому плачуть, а хтось - єхидно радіє тощо... Мені цілком не шкода...
Але от парадокс такий, що кожного з нас більше пече трагедія особиста, як і приность неймовірну радість і втіху - радість особиста, ніж, скажімо катаклізм десь у Гамериці чи вправдження новітніх технологій десь у Японії і навпаки...
Так про що це я... Наш друг Кабан на святах потрапив ув аварію. Але все з ним, слава Богу - щасливо, правда будуть ще довго нагадувати про подію отримані рани...
Але от парадокс такий, що кожного з нас більше пече трагедія особиста, як і приность неймовірну радість і втіху - радість особиста, ніж, скажімо катаклізм десь у Гамериці чи вправдження новітніх технологій десь у Японії і навпаки...
Так про що це я... Наш друг Кабан на святах потрапив ув аварію. Але все з ним, слава Богу - щасливо, правда будуть ще довго нагадувати про подію отримані рани...
.jpg)
Так, він какашка рєдкостний був. Але так реагувати на смерть людини (хай і е приємної тобі), як зробив це сьодня ти це не здоорово, як на мене...
ВідповістиВидалитиаткаля ти гуманыст такий?
ВідповістиВидалитиХто гуманіст? Я гуманіст? Я не гуманіст.
ВідповістиВидалити