зірка

я знаю, що завжди є зірка до якої йдемо... і є зірка до якої вертаємо...

...інколи...

...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи... ...інколи...

театер

вчора - 28 числа - був у театрі. Закарпатському. Обласному. Музично. Драматичному... Ужгородський культурний бамонд святкував 100 річчя зародження професійного театру на Закарпатті. Що й казати. Чергові націонал-патріотичні соплі...

Класики

Учора ми були в гостях у класика - лауреата премії_ім._т._г._шевченка - Петра Скунця...
Причина - вихід у світ нового числа мистецького часопису "Екзиль".

...вино Інкерман, червоне. напівсухе (востаннє його пам"ятаю з Алупки (тут окрема поядка - подрузі Христі:)

Бесіди на літературні теми, згадування, ностальгія...

Ужгород. Задвірки

Ужгород... Постмодерн... Особливе естетичне відчуття...

Центр.

но комментс...

Озеро

ранкова папса

Отак, коли всякі різні події відбуваються і коли німецькі медики на віртальоті летіли до Ізюма, а Ющ давав в Данєцку прес-конференцію... много людей багато всякого робити:)

Я ось в той історичний момент їхав у маршрутці №7 до центру міста і сматрив ріаліті-шов верки сердючки... Кльова маршрутка попалася, з двд-плаєром. там ше камера спостереження була! о!

Але, чи цього ми хотіли, коли пухнули в 33-му, боронили в 39-му, і вимагали в 04-му?..

А це модний, снігун, обвітрюваний кондюками з усіх сторін, шоб незтав водою:)

а національний герой хто?

У нашому житті стаються всякі події... Парадоксальні до сала в шоколаді. Той, хто 2 роки тому у Сєвєроданецку закликав до етнічного, територіального та національного розколу, сьогодні, по своїй трагічній смерті - майже національний герой... По ньому плачуть, а хтось - єхидно радіє тощо... Мені цілком не шкода...

Але от парадокс такий, що кожного з нас більше пече трагедія особиста, як і приность неймовірну радість і втіху - радість особиста, ніж, скажімо катаклізм десь у Гамериці чи вправдження новітніх технологій десь у Японії і навпаки...

Так про що це я... Наш друг Кабан на святах потрапив ув аварію. Але все з ним, слава Богу - щасливо, правда будуть ще довго нагадувати про подію отримані рани...

Ґражда

Для багатьох людей такі процеси як видання книги - дуже таємничі і незрозумілі... Але мене багато хто питає: а скільки буде коштувати книга? Книга - це звичайно - морська глибина:) як сказав класик:)
Так ось, кілька слів, чим я переважно займаюсь

Це підібрані блоки майбутньої книжки

Цим різаком вони ріжуться навпіл, а потім

...потім прошиваються скобами (не плутати з вірлицями:), клеється обкладинка і обрізаються краї

Отакі нехитрі операції здебільшого я й роблю на видавництві:)

Ґражда

Ужгород - рідне місто моє:)

Святковий Ужгород... Задвірки

...

Такі справи...

куштуріца. ніч.

старий новий рік... Василя...
зі Словаччини вернулися мої друзі... Ніна, Наталка, Аня, Роман і Олег...
сніг ніби був. дощ теж... Ціла купа спогадів про Євросоюз, робочі дні, автобуси і слизькі дороги...
Гори, гори. Високі Татри. Сувеніри на пам"ять...
Вночі, чекаючи на потяг, ми дивилися фільм Куштуріци... "Чи пам"ятаєш, Долі Белл?"

12 січня

Вранці я відносив свою чорну вишиванку на ЗОДТРК. Вони там якусь новорічну програму знімали і просили в мене вишиванку, бо бачили мене в ній по тілівізорі.

Ужгород. Набережна. Ранок.

Якийсь чудний ранок був сьогодні. Надто дивно схожий на весну...

Цымент і другі строїтельні матеріали

Ото позвонив мені Микола, котрий Міщенко... каже помочь їму нада поносить мішки з цементом... помагали... Правда було мокро, брудно і важко... Але друзі - помагають один одному (чи я щось пропустив? чи звучить надто банально? прозаїчно?)

Оте шо під синім тентом - ми розвантажували... (вигляд з вікна)

Миколина мачка теж п"є італійську каву

Микола й Миколина мачка

А ще того дня всякоє многоє сталося...

Ужгород-Кіровоград

А от 8 числа вранці дзвоне мій телефон... Більбо думаю ап"ять шось хоче... А він - диви - в Ужгород з дітями приїхав!

Це Більбло... Він же - Дмитро

Ми пройшлися в Ужгородський замок... потім погуляли по музею серед хат... Пішли на набку біля першої школи...

Андрій Андрійович

Оце потім ми пішли пити чай в "Над Ужем" Там така "Чернігівська":) штука була. Тьотя маленько прозріла. коли ми замовили 47 чаїв... хихи

Оце теж Більбо

Що ж... Поїзд (електричка - якщо бути точним) поїхав/ла. З ними... Кажуть вони ще в Берегово на термальні Н2О їздили, а відтак - ше й на Бескид.

Різдво

Різдво...
але без снігу... всуціль - дощ... але все ж - РІЗДВО.
Цьогоріч ми, пластуни, теж колядували...

У домівці перед генеральною репетицією

Смерть:) і Коза:)

А ще нашу коляду показували на 5 му каналі. Дякувати нашим журналістам - вийшло файно... Ми всигли ше й у "Сільпо" поколядувати:)

Правда, Тіса-1 теж встигла відзняти сюжетик про пластове колядування.

Євросоюз?..

Отак, 5 числа цього року кілька друзів-пластунів і подруг-пластунок поїхало на Різдво до Словаччини...

А ми - Володя Токач і я - зустрічали їх тут в Ужгороді, і допроваджували до кордону (в нас бо - вулиця Собранецька - одним кінцем впирається в Євросоюз:)

Падав тоді вечером, хто помне, - афігенний дошч... а ми втрьох пішли на Ужгородський замок... Як виявилося. по 10ій ввечері за якихось 10 грн. можна потрапити до замку навіть сильно не напрягаючись:) Собачка-охоронець, правда, солодко спала і ми її вирішили не будити.

Турул... він же - арьол (орел). У клюві колись тримав меча...

Вихід на бастіон

Ще один бастіон

...новий рік...

сьогодні ще один новий рік...
успіхів і натхнення!

...новорічна ніч...

справді, багато українців (котрі зустрічали новий рік біля телевізора) помітили особливість досить чіткого "російського" спрямування змісту "шоу", що транслювалися...

ось знайшов дві статті - може полегшає:

• Український Геббельс, де ти?
• З Новим Роком, вінець еволюції! З новим щастям, ідіот!

Ітогі падведьом:$

Словом я зайнявся підрахунками... Як ото кадато ківалов сказав - люблю круглиє чісла:)

Так ось, по факту наявності чеків мої витрати за 2006 рок склали 7963.84 українських гривень.

Це не так і багато, як я подумав спершу - всьогото 665.63 грн. на місяць і 27.65 на день...

Перший

Мабуть, все-таки, приємно пройтися туманними вулицями міста Ужгорода в перший день нового року Божого 2007-го... Подивитися на дерева, що ще дрімають, кількох перехожих (переважно з плашками пива чи горілки), двох-трьох прибиральників циганської національності...

Сказав Батько вчора - "Дорогий мій український народе!".

Я вже давно не зустрічав новий рік вдома, з родиною... Десь може роки 4 - постійно десь мене коти носили:) А ось Токач - до Франика поїхав, а Білик - тоже десь поїхав... Але найоригінальнішим виявився Міщенко - в нього було чергування в Укртелекомі...:)

І було дуже приємно прийшовши вранці на офіс, після рагульсько-москальської ночі на каналах українського ТБ, прочитати кілька дуже очікуваних листів (навіть, якщо вони електронні) від добрих друзів! За що їм ДЯКУЮ! Особливо - Дасіку і Орієнтальчику!

Ужгородський замок


Колони Кафедрального собору
Далі - дзвінниця римо-католицького собору