31-го...

Оцей лист прийшов до мене на е-мейл 31 числа 2005 року від доброї подруги Катрусі

Привіт!

Не люблю писати однакового листа багатьом людям, навіть якщо цей лист віртуальний. Але хочу сказати кожному зокрема і всім загалом:

Часом навколо серця ми зводимо мури з маленьких камінчиків щоденної байдужості, мовчання, невирішених справ. Часом хочемо сховатися далеко-далеко. Часом все навколо діється «ніби».

І хоча Новий Рік – це людська умовність, і кожен міг би його розпочати в будь-який інший день. Все ж не хай з кожним ударом курантів чи цоканням дзигарка буде:

трішки більше привітності, трішки
менше недовіри

трішки більше подарунків, трішки
менше вимог

трішки більше посмішок, трішки менше
сліз

трішки більше «ми», трішки менше «я»

трішки більше трішки більшого, трішки
менше трішки меншого

Нехай кожен наступний день нового року
не буде схожим на попередній!

І тоді маленький гномик ніколи не
втомиться кожного вечора запалювати на
небі зірки.

З Новим Роком!

Не знаю, наскільки нам вдалося цього року виконати ті пункти, але рік, що минає залишиться в нашій пам"яті під номером 2006 - з усіма його гараздами, невдачами, подарунками, посмішками, коханнями, справами...

З Новим Роком та Різдвом Христовим!